Методична робота закладу Керуючись Законами “Про позашкільну освіту” та “Про освіту”,
Державною цільовою програмою розвитку позашкільної освіти на період до 2014
року, Положенням про позашкільний заклад, та іншими нормативними документами в
галузі освіти, педагогічний колектив Фастівський районного еколого-етнографічного центру
працював і буде працювати над пошуком інноваційних шляхів оновлення змісту діяльності ФРЕЕЦ
відповідно до сучасних економічних, соціальних та психолого-педагогічних вимог.
Позашкільна освіта: основні положення Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Державна стратегія спрямована на:
Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на:
Державне управління позашкільною освітою здійснюють:
Здобуття позашкільної освіти. Громадяни України мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації. Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів. Іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають позашкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України. Структура позашкільної освіти включає позашкільні навчальні заклади, інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час. Мережа позашкільних навчальних закладів. В Україні діють1496 позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України державної та комунальної форм власності. Типи позашкільних навчальних закладів: 1. Дитячо-юнацькі спортивні школи. 2. Клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів). 3. Мала академія мистецтв (народних ремесел). 4. Мала академія наук учнівської молоді. 5. Дитячо-юнацькі табори. 6. Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання. 7. Центр, будинок, клуб еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станція юних натуралістів. 8. Центр, будинок, клуб науково-технічної творчості учнівської молоді, станція юних техніків. 9. Центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станція юних туристів. 10. Центри: військово-патріотичного та інших напрямів позашкільної освіти. 11. Дитяча флотилія моряків і річковиків. Напрями позашкільної освіти. Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах здійснюється за такими напрямами:
Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюється за типовими навчальними планами та програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої та відповідними місцевими органами виконавчої влади. Фінансування позашкільних навчальних закладів державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів. Фінансування державних, комунальних і приватних позашкільних навчальних закладів може здійснюватися також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством України. Позашкільна освіта як дієвий засіб виховання. Заклади позашкільної освіти є традиційними осередками формування громадянської компетентності дітей та учнівської молоді, художньо-естетичного виховання, організації краєзнавчо-пошукової та спортивно-масової роботи. Завдяки органічному поєднанню різних форм освітньої діяльності з організацією змістовного дозвілля вихованців, у позашкільному закладі створюються можливості для вирішення проблем зайнятості молоді у вільний від навчання час та умови для загальнонаукового та загальнокультурного розвитку, допрофесійної підготовки. |
|
Головні завдання методичної роботи центру:
· спрямування роботи педагогічних кадрів (керівників гуртків) на практичну реалізацію основних положень Національної доктрини розвитку освіти, Концепції розвитку освіти, Указів Президента України від 20.03.2008 №244 “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні” та від 05.05.2008 № 411 “Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей”;
· якісна підготовка й проведення методичних днів, підвищення їхньої ролі в удосконаленні педагогічної майстерності керівників гуртків;
· забезпечення учнівській молоді рівного доступу до якісної освіти зокрема позашкільної;
· забезпечення ефективної діяльності методичної роботи як інформаційно-методичного центру;
· переорієнтування навчально-виховного процесу з інформаційного на проектно-діяльнісний;
· сприяння реалізації оздоровчої функції системи освіти, спрямування роботи
на збереження здоров’я дітей та забезпечення їхнього фізичного розвитку;
· надання практичної допомоги керівникам гуртків щодо організації навчально-виховного процесу відповідно до новоствореного програмно-методичного і навчального забезпечення;
· координація методичної служби діяльності районних творчих груп центру;
· взаємодія з науковим відділенням Малої академії наук України, участь в проведенні масових культурних заходах, в проведенні районних етапів обласних конкурсів;
· формування електронної бази даних щодо перспективного педагогічного досвіду та інноваційної діяльності педагогів, керівників гуртків, створення сучасних науково-методичних матеріалів;
· висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогічних працівників, керівників гуртків центру та подання їх на розгляд науково-методичної ради КОІПОПК;
· вивчення потреб та надання методичної, практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, у тому числі в період підготовки їх до атестації; участь у роботі атестаційних комісій;
· моніторинг якості позашкільної освіти, рівня навчальних досягнень учнів-вихованців відповідно напрямку гуртка;
· сприяння підвищення професійної майстерності педагогів, керівників гуртків через розвиток у них творчого потенціалу, орієнтація на самовдосконалення та постійний пошук нового;
· експертна оцінка якості та результативності роботи педагогічних працівників, керівників гуртків та організація навчально-виховного процесу в закладах освіти;
· організація та проведення представницьких педагогічних заходів, індивідуальна методична допомога при подачі конкурсних матеріалів на обласний етап;
· інформаційно-видавнича діяльність, зміцнення навчально-методичної бази;
· підвищувати рівень навчальних досягнень вихованців, методична допомога в розвитку дитячих колективів;
· засвоєння в практичній діяльності інноваційних педагогічних технологій, нових форм організації навчально-виховного процесу у позашкільній роботі;
· посилення практичної спрямованості змісту еколого-натуралістичного,
художньо-естетичного, науково-технічного, дослідницько-експериментального, гуманітарного, фізкультурно-оздоровчого напрямів гурткової роботи;
· вивчення методичною радою, педагогічними працівниками, керівниками гуртків теорії і методики навчання і виховання, досягнень науки з певного напряму діяльності, оволодіння сучасною методологією;
· підвищити рівень організації роботи з самоосвіти керівників гуртків, визначити, конкретизувати її передумови. (Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжня освіта – це тільки самоосвіта. Д. Писарєв)
· аналіз стану методики викладання програми гуртка, підготовка методичних рекомендацій щодо проведення занять гуртка, ведення ділової документації.
Вивчення, апробація та впровадження у практику перспективного педагогічного досвіду (ППД), нових, акмелогічних технологій навчання та виховання учнів-гуртківців.
Діяльність інформаційно-методичного центру передбачає: семінари, тренінги, шкіл педагогічної майстерності, новопризначеного керівника гуртка, індивідуальних і групових консультацій.
Методична допомога
педагогам району та керівникам гуртків
ФАСТІВСЬКОГО РАЙОННОГО ЕКОЛОГО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЦЕНТРУ (ФРЕЕЦ)
Еколого-натуралістичний напрям
Темпи науково-технічного прогресу в Україні становлять перед системою освіти принципово нове завдання: сформувати таку особистість, яка б адекватно реагувала на будь-які зміни навколишнього середовища - соціальні, політичні, екологічні, релігійні тощо. Саме позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків, створення умов для розвитку і підтримки талантів та юних обдарувань у галузі науки і техніки, мистецтва, природознавства тощо. Забезпечення можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, найбільший інтерес, створити необхідні передумови для прояву їх природних здібностей – все це можливо засобами позашкільної освіти. Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту»). «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – це важлива умова модернізації освіти». (Національна доктрина розвитку освіти). Виходячи з вищесказаного, головним завданням післядипломної педагогічної освіти та методичних служб стали питання стимулювання самоосвіти й саморозвитку педагогічних кадрів та надання своєчасної методичної допомоги з даного напрямку. Таким чином, основним напрямком удосконалення рівня професійної компетентності педагога-позашкільника, керівника гуртка та просто вчителя є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності. Самоосвітня діяльність педагога-позашкільника. Самоосвітня діяльність педагога-позашкільника – це запорука успішної роботи та творчого процвітання позашкільного навчального закладу, а також провідний фактор особистісного зростання педагога-позашкільника. Сприйняття освіти як процесу, що триває впродовж усього життя, особливо актуальне для педагогічної професії . Педагог – людина, яка віддає знання, а цей процес повинен супроводжуватись їх поповненням. Відповідальні завдання якісно може виконати педагог, який не тільки добре професійно підготовлений, а й здатний постійно вдосконалювати свою компетентність, професійну майстерність. Необхідної безперервної освіти педагогів позашкільних навчальних закладів (ПНЗ) диктується постійним оновленням сьогодення, змісту навчально-виховного процесу, появою нових педагогічних технологій, які підвищують результативність праці педагогічних працівників і гуртківців, загальним ростом науково-методичної інформації. Педагог, керівник гуртка – основний чинник у формуванні освіти. Від нього, його знань і вмінь залежить якість змін, які чекають позашкільні навчальні заклади. Сьогодні керівник творчого об`єднання, гуртка не може залишитись осторонь тих змін у педагогічній науці, які вдосконалюють навчально-виховний процес. Тому головним завданням методичної служби є питання стимулювання саморозвитку педагогічних кадрів, надання їм своєчасної методичної допомоги з данного напряму. Аналіз самоосвітньої діяльності керівників творчих об`єднань свідчить, що більшість педагогів не мають системи планування, зорієнтованої на значні якісні досягнення. За результатами анкетування, майже половина педпрацівників не володіють знаннями з теорії самоосвіти та засобами вивчення потенційних можливостей гуртківців, не вміють відстежувати результати, вони працюють на репродуктивному рівні самоосвітньої діяльності. Cамоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення, вона передбачає поглиблення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності педагога-позашкільника. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результати його роботи є не лише власне самовдосконалення як особистості, а й розвиток вихованців, учнів, гуртківців. Психологи пропонують розглядати самоосвітню діяльність як сукупність декількох «само»:
- самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
- самооблік – вміння брати до уваги властивості Вам якості;
- самовизначення – вміння вибирати своє місце в житті , у суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;
- самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні до своїх можливостей форми самоосвіти, планування, організовувати робоче місце та діяльність;
- самореалізація особистістю своїх можливостей;
- самокритичність – вміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи;
- самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
- саморозвиток - результат самоосвіти.
|
Художньо-естетичний напрямЯк відомо, більшість занять в театрально-драматичному гуртку складаються з теоретичної та практичної частин. Практична частина може включати психофізичний тренінг, вправи з розвитку голосу, практики дихання, пластичні вправи тощо. Пропоную вашій увазі зразки практичної частини занять театрально-драматичного гуртка «Гармонія» Борівської ЗОШ І-ІІІст. , не залежно від того, якою буде основна частина роботи на занятті. Практичні заняття розроблені для початкового рівня. |
|
|